РОБОТА З БАТЬКАМИ

                                     2023 - 2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК 
 


             Безпека життєдіяльності дітей у весняний період. 


                          Щоб не сталося біди,   Пам'ятати слід завжди:
                              Правила користування природним газом 

   

                               

   

                             


   

   

   

   


                       День здорового харчування! 

                   

«Що робити батькам, коли  дитина сумує?»
     Втрата когось або чогось важливого для людини, викликає горе, сум, журбу. Воно виражається в печалі, озлобленості, почутті провини або жалю, тузі за померлим, пристрасному бажанні знову побачити втраченого близького або свої улюблені речі, іграшки. Ситуації або обставини, які нагадують про втрату, навіть через роки можуть викликати емоції журби.
Є кілька типів таких нагадувань. Один з них - «порожні» ситуації. Це ситуації, у яких все нагадує про відсутність втраченої людини: порожнє місце за обіднім столом, раніше спільні види діяльності, особливі приводи, наприклад день народження або свята.
Це нормальні реакції, які можуть проявлятися по-різному в різних дітей і тривати роками. Хоча і болісне, особливо спочатку, горювання - це здорова реакція на втрату, яка свідчить про значущість втраченого. З часом ці емоції стають менш гострими і наповнюються приємнішими спогадами про минуле.
 Багатьом дітям довелося пережити як травму, так і втрату. А ті з них, хто втратив близьких раптово, схильні до надто сильного горювання. Дитина може бути постійно занурена у спогади про трагічні обставини смерті, і це призводить до ускладненого переживання важкої втрати. Воно проявляється у відмові від того, що раніше давало задоволення, або від стосунків, які нагадують про втрату.
     Що робити дорослим?
Розмовляйте про свої почуття з дитиною, щоб «розговорити» її. Це потрібно, щоб діти через слова виявляли своє горе. Допоможіть дитині зрозуміти, що саме думки про минуле викликають погане самопочуття. Навчайте її думати про приємне, розповідаючи або читаючи історії, слухаючи разом приємну музику, нагадуючи, що ви дбаєте про ваш у загальну безпеку. Переконуйте дитину, що в трагедії нема її провини.
 Іноді діти не хочуть думати, говорити і згадувати про втрачену людину. У цьому разі не потрібно тиснути: це також нормальна реакція. Крім того, дитина може уникати розмов про смерть, щоб не засмучувати вас. Просто дайте їй зрозуміти, що ви поруч.
 Важливо також допомагати дитині уникати нагадувань про втрату, які викликають дуже сильні неприємні емоції. Не забувайте, що деяким дітям потрібен тривалий час, щоб впоратися з втратою.
 
 «Що робити батькам, коли у  дитини безсоння?
       Діти часто прокидаються від тихого звуку і довго не можуть заснути, їхній сон переривистий і сповнений кошмарів, а прокинувшись, вони відчувають себе втомленими. Невиспана дитина погано зосереджується на уроках і часто буває роздратована.
        Що робити дорослим?
У найтривожніший час ви тимчасово можете спати з дитиною. Дайте їй зрозуміти, що ви поруч, а вона в безпеці. Можливо, дитина швидше заспокоїться, якщо ви просто обіймете її. Згодом у спокійній атмосфері обговоріть, коли саме ви повернетеся до звичного способу вкладання і сну. Щоб полегшити відвикання від ваш ої присутності, ви можете посидіти поруч з ліжечком, коли дитина засинає.
 Обов’язково попросіть, щоб вона говорила вам, коли знову стане страшно.

Безпека дитини вдома 

              

                                  

Правило "3-х хвилин", яке мають виконувати всі батьки.
Виявляється, є таке важливе правило – правило "трьох хвилин".
Воно працює, як для подружжя, так і для дітей.
Коли батьки в родині починають виконувати це правило, то помічають, що воно дуже багато змінює в стосунках на краще.
Правило "перших трьох хвилин" полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, наче зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років.
І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, чи прийшли додому з роботи.
Зазвичай, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона "видає" в перші хвилини зустрічі, саме в цьому полягає важливість не змарнувати цей час.
Ви одразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило "перших трьох хвилин". Наприклад, забираючи дитину зі школи, вони завжди присідають на рівень її очей, обнімають при зустрічі та говорять, що за нею скучили.
В той час, як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть "пішли", розмовляючи при цьому по телефону.
Приходячи з роботи, одразу звертайте всю увагу на дитину. Роззуваєтесь і біжите за дитиною. Ви маєте декілька хвилин для того, щоб сісти поруч біля неї, розпитати про її день та вислухати.
Потім вже підете їсти й дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами цілий вечір, потребуючи спілкування.

  Алгоритм дій при сигналі «Повітряна тривога»
                                        
Поради батькам.
       Щоб почути сигнал «Повітряна тривога»:
Встановити на телефоні застосунок "Повітряна тривога". 
Сигнал передається також через систему оповіщення, регіональне радіо та телебачення.
      Якщо почули сирени, перебуваючи вдома:
1. Ввімкнути телевізор чи радіоприймач і уважно прослухати інформацію про характер тривоги;
2. За можливості попередити сусідів і одиноких людей, що мешкають поруч;
3. Швидко одягнутися та одягнути дітей, перевірити наявність пришитих з внутрішньої сторони одягу у дітей дошкільного віку нашивок, на яких зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, адреса, вік, номери телефонів батьків;
4. Закрити вікна, вимкнути усі електричні та нагрівальні прилади, перекрити газ, загасити печі, вимкнути світло (автоматичну коробку, рубильник тощо);
5. Взяти «тривожну валізу» (індивідуальні засоби захисту, запас продуктів і води, особисті документи, кишеньковий ліхтар) та найкоротшим шляхом прямувати до найближчої захисної споруди чи укриття.
У разі відсутності в радіусі 500 м від вашого будинку захисної споруди використовуйте для укриття підвальне приміщення під будинком.
Якщо ви не почули сигнал та у вас немає можливості швидко перейти у сховище, перейдіть до більш безпечного місця в квартирі: подалі від вікон, у коридор — під несучі стіні, або ванну (але закрийте рушником дзеркало).
       Якщо почули сирени, перебуваючи на роботі:
1. Виконати заходи, передбачені на цей випадок Планом дій або Інструкцією, діяти за вказівками керівництва;
2. Швидко, без паніки зайняти місце у захисній споруді (сховищі, підвальному приміщенні) та виконувати вимоги старшого (коменданта).
Перебуваючи у громадському місці, потрібно вислухати вказівки адміністрації громадського місця та діяти відповідно до них (йти в зазначені сховища або укриття).
Ні в якому разі не можна після сигналу «Повітряна тривога» залишатися в будинках, особливо на верхніх поверхах. Чому? – читайте тут: https://www.facebook.com/oleksandr.polishchuk/posts/7834281316597926.
У хвилини небезпеки кожному необхідно мобілізувати себе, бути зосередженим та уважним, діяти максимально швидко.
Після завершення небезпеки штаб дає команду про відміну повітряної тривоги, після неї можна виходити з укриття та повертатися до звичних справ.
         Бережіть себе! Разом переможемо!

Прості поради для батьків

1. Спілкуйтеся зі своєю дитиною. Підтримуйте в ній віру в себе: говоріть дитині тільки правдиві речі, давайте тільки правильні відповіді.

2. Говоріть з дитиною відверто про ваш і власні почуття.

 3. Уважно прислухайтесь до того, що говорить дитина і як вона це говорить, чи відчувається тривога, страх, занепокоєння.

 4. Не припиняйте запевняти свою дитину: «Ми разом. Ми піклуємося про тебе і будемо це робити».

5. Торкайтеся дитини, обнімайте її частіше. Хай дитина відчуває ваше піклування і близькість не тільки на словах. Не бійтеся зайвий раз обійняти дитину, потримати її за руку, зробити масаж або покласти руку на плече. Позитивні тілесні контакти дуже корисні для зняття напруги.

6. Ви маєте бути готовими до «нечемної», «дивної», «агресивної» поведінки дитини.

7. Не говоріть: «забудь це», «викинь з голови». Ні в якому разі не соромте дитину і не винуватьте в тому, що сталося.

8. Спостерігайте за дитиною під час гри. Часто саме в грі дитина виявляє свої почуття: страх, агресію, тривогу і т. д., які не виявляються в інший час.

 9. Сприяйте іграм, які знижують напруження. Найбільше для цього підходять ігри з піском, водою, глиною, малювання (особливо фарбами), активні ігри (танці, спорт).

 10. Підготуйте банк ігор, в які ви можете грати разом і регулярно, намагайтеся приділяти для цього один і той же час

Робота з батьками

Важливі посильні справи, у яких вам може допомогти дитина:

q  Поливати квіти ;

q  Годувати тварин ;                              

q  Гуляти із собакою  ;

q  Складати свої іграшки, або речі ;

q  Прати шкарпетки ;

q  Мити посуд (малята можуть мити ложки й мисочки) ;

q  Пилососити ;

q  Складати речі до пральної машини ; 

q  Нести неважку сумку з магазину ;

q  Допомагати мамі готувати ;

q  Допомагати татусеві щось лагодити ;

q  Підмітати ;

q  Протирати пил ;

q  Прибирати посуд зі столу ;

q  Готувати вітальні листівки до свята ;

q  Готувати просту страву самостійно (під наглядом дорослих) ;

q  Прикрашати будинок до свята ;

q  Поливати рослини на присадибній ділянці ;

q  Збирати урожай овочів, або фруктів ;

Опікуватися молодшим братиком (сестричкою) – погодувати, розказати казочку, розважити

«Сенсорний розвиток — удома»
 
Сенсорний розвиток дитини — це важливий та значущий процес для гармонійного розвитку дитини. Як же організувати його вдома? Даємо вам кілька порад щодо того, у які ігри без особливих витрат можна пограти з дитиною вдома.
1. Коли дитина йде мити руки, спитайте її, які в неї зараз руки та які вони стануть потім. Заохочуйте малюка використовувати слова «сухий», «мокрий».
2. Гра «Саморобні пазли». Розріжте на 3, потім на більшу кількість частин, будь-яку предметну картинку, листівку. Спочатку запропонуйте дитині зібрати її за зразком, а потім — самостійно.
3. Гра «Заклей дірки». Візьміть будь-яку картинку, листівку, світлину з журналу, книги (зображення має бути зрозумілим дитині), виріжте з неї квадрати, круги, трикутники. Наклейте картинку (з дірками) на аркуш білого паперу та запропонуйте дитині закрити на картинці «білі плями» фігурами, які з неї вирізані.
4. Гра «Вгадай, що я роблю?». Запропонуйте дитині здогадатися, які дії ви виконуєте. Покажіть без слів, як ви вмиваєтеся, чистите зуби тощо, а дитина нехай називає дії. Потім поміняйтеся ролями.
5. Гра «Помалюємо». Наклейте на чистий аркуш паперу зображення предметів, тварин і попросіть дитину з’єднати їх лініями.
Інше завдання: прикріпіть аркуш до столу й покладіть на нього кубик, а потім попросіть малюка штовхати цей кубик олівцем. Олівець залишає на папері слід — покажіть його малюкові.
6. Гра «Що це?». На прогулянці, після шумних ігор, присядьте з малюком на лавку й спробуйте пограти в таку гру. Оберіть три будь-які предмети, наприклад травинку, маленький камінець та листок. Нехай малюк візьме один із цих предметів і водить ним угору та вниз по вашій руці доти, поки ви із заплющеними очима не визначите, що це за предмет. Тепер черга малюка заплющити очі. А ви оберіть який-небудь предмет і водіть ним по руці. Малюк повинен відгадати, що ви обрали.
7. По дорозі з дошкільного закладу зверніть увагу дитини на колір неба, форму хмаринок; розгляньте осіннє листя, як іскриться на сонці сніг тощо.


Консультація для батьків 

«Допоможи мені зробити це самому» — таке гасло методики Марії Монтессорі. Саме її ідеї дали поштовх для розвитку сенсорного виховання дітей. Кожна дитина — це унікальна, неповторна особистість. І в кожній дитині від природи закладена внутрішня потреба пізнавати навколишній світ. Дорослому потрібно лише своєчасно забезпечити необхідні умови для цього, а саме:
— створити розвивальне середовище, дібравши об’єкти для вивчення;
— не заважати дитині самостійно оволодівати знаннями, допомагаючи лише в разі потреби або якщо вона сама попросить допомоги.
      Іноді малюка можна порівняти з ліліпутом у країні велетнів: більша частина цікавих для нього речей йому недоступна. Крім того, він іще не пристосувався до незнайомого світу: в нього погана координація рухів, він не впевнений у собі й не завжди знає, що робити з предметами, які його оточують. Завдання дорослих — допомогти дитині адаптуватися, підготувати для цього умови.
      «Світ сповнений запахів та кольорів»: від народження дитини до 5 років — період активного чуттєвого, сенсорного розвитку.
У цей період дитина особливо здібна до сприйняття кольору, форми, розмірів предметів, навколишніх звуків. Спочатку інформацію про світ вона отримує через тактильні відчуття, запахи. Потім переважаючими джерелами інформації стають зір та слух. Дитина запам’ятовує зовнішній вигляд предметів, упізнає знайомі їй зображення. Усі рекомендовані для цього віку розвивальні іграшки створені з урахуванням зазначених особливостей.
Розвитку основних органів чуття малюка можна й треба сприяти. Дорослі повинні надати дитині якомога більше об’єктів для вивчення. Щоб активно розвивалися зір, слух, органи чуття, потрібно придбати різноманітні посібники й предмети. Предмети повинні мати різноманітну форму й бути зроблені з різних матеріалів.
Навчіть дитину розрізняти температуру, торкаючись льоду, металевих предметів, нагрітих на сонечку каменів, занурюючи руки в теплу воду. Розвивайте «баричне» відчуття — уміння відчувати різницю у вазі, зважуючи в руці чи на іграшкових вагах важкі та легкі предмети. Навчайте малюка порівнювати предмети (палички, іграшки, стрічки тощо) за висотою та довжиною. Знайомте його з різноманіттям відтінків кольорів, звуків, запахів. Учіть дитину знаходити предмети того кольору, який ви їй називаєте.
 Гра на музичних інструментах допоможе їй навчитися розрізняти їхнє звучання.
Нюхаючи «чарівні» флакончики, у яких лежать спеції, кава, чи бавовняні тампони з усілякими ароматами, дитина познайомиться з різноманіттям запахів.
Придбайте дитині або зробіть самі конструктори, кольорові башточки, циліндри, пірамідки, тактильну ковдру.
Фантазуйте, вигадуйте для малюка іграшки, які розвивають його, а не дають готові рішення, надавайте дитині повну свободу для задоволення її цікавості!